Як коректно висловити негативні емоції українською?

 

У часи воєнного лихоліття українців сповнюють емоції, пов’язані зі ставленням до супротивника, душевним сум’яттям, болем фізичним і душевним, страхом за своїх рідних, невизначеністю… Свої емоції людина виражає через слово, міміку, жести.

У словнику українців таких слів достатня кількість (згадайте “Кайдашеву сім’ю” Нечуя Левицького або “Зачарована Десна” Олександра Довженка). Пам’ятаєте, як проклинала баба Марусина: “Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало! А бодай би ти не виліз з того тютюну до хторого пришествія! Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх каторжних рук! А щоб тебе побило святе Різдво та свята Паска!”. З вуст літньої людини звучала “поезія”, що й лайкою важко назвати. Та й Кайдаші лагідно сварилися в порівнянні із сучасною лайкою.

Так, сьогодні ми, на жаль, лаємося, сваримося інакше – жорсткіше, зліше, екзотичніше. У мовознавстві таку лексику називають інвективною, нецензурною, ненормативною, обсценною, табуйованою тощо. Найогиднішою є лайка, яку  запозичили українці з російської мови для використання в ролі образливих слів. У давні часи наш народ знав цю лексику (має спільнослов’янське походження), але не використовував її як лайку, бо мав іншу традицію, на такі слова було накладено табу (детально про це тут: Сєдак Назар, Шибирин Ігор. КУЛЬТУРА ІНВЕКТИВИ. URL: https://cutt.ly/3GGdIrB або https://cutt.ly/WGGsNtf ).

Український прикордонник Роман Грибов, коли вказав напрямок російському військовому кораблю, використовуючи обсценну лексику, став відомий на весь світ. Російським військовим відразу стало зрозуміло, куди їх відсилають, оскільки говорили до них зрозумілою, рідною для них мовою. Дивуєшся російським матерям, які спілкуються із синами з використанням нецензурної лайки. Водночас і на записах наших військових у соцмережах з фронту засилля лихослів’я. Прикро.

Наразі науковці вказують на фатальний взаємозв’язок між вживанням обсценної лексики й погіршенням соціальної ситуації в країні. Окрім цього, у медицині існує діагноз КОПРОЛАЛІЯ, який ставлять психіатри людям з потягом до ненормативної лексики (див. тут URL: https://cutt.ly/RGGkVLn ).

М. Епштейн, який досліджував обсценну лексику, застерігає: “Величезна небезпека спіткає суспільство, мова якого настільки пронизана лайкою на життя, пристрасть, народження. Адже мова – не лише стрясання повітря, це система понять, оцінок, смислів, за якими ми діємо, мислимо, творимо себе” (URL: https://cutt.ly/3GGdIrB ).

Психічно здорова Людина здатна контролювати свою агресію й емоцію, добираючи потрібні слова та жести. Самостверджуватися потрібно не через лайку (здебільшого так діють підлітки), а через вчинки. Як рекомендують лаятися українською, можна прочитати тут: URL: https://cutt.ly/uGG2NCQ. Як варіант – створити свої новотвори для висловлення негативних емоцій, що буде вашою власною словесною творчістю.

Третього лютого відзначають Всесвітнійдень боротьби з ненормативною лексикою. Така боротьба підвищує престиж країни, є ознакою її культурного розвитку.

Цінуймо й плекаймо рідне слово!